Основні поняття пов’язані з інклюзивною освітою

Інклюзивне навчання - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загально­освітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Поняття «діти з особливими освітніми потребами» широко охоплює всіх учнів, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. У контексті організації інклюзивного навчання воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, у тому числі з інвалідністю.

Індивідуальна програма розвитку - обов'язковий документ, який розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов'язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.

Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією. Навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем.

Модифікація - змінює характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу.

Адаптація - змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Наприклад, пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах), адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності); адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).

Відповідно до пункту 8 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872, для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них:

одна-три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового апарату, або зниженим зором чи слухом, або затримкою психічного розвитку тощо;

не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно- рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою псих, розвитку), або тих, що пересуваються на візках.

Таким чином, клас з інклюзивним навчанням може відкриватися і при наявності однієї дитини з особливими освітніми потребами.

Комплектування інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів не визначено нормативно-правовими актами. Дане питання буде врегульовано при внесенні відповідних змін до Закону України «Про дошкільну освіту».

Навчання дітей з особливими освітніми потребами в класах з інклюзивним навчанням організовується за місцем проживання або іншим закладом, який визначений місцевим органом управління освітою, з урахуванням контингенту учнів, досвіду наявних відповідних ресурсів.

Зарахування учнів з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, на підставі письмової заяви від батьків, відповідно до порядку, встановленого в навчальних закладах та висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Якщо батькам було відмовлено у зарахуванні дитини до навчального закладу за місцем проживання адміністрацією закладу, необхідно звернутися в місцеві органи управління освітою (управління/відділи), оскільки ці питання належать до їх компетенції.